Але щасливий я був би тільки в тому випадку, якби зміг привести світ до чистоти, правди непорушності.

Для Роберта хочу бути всім чи нічим.

Та чому, зрештою, кожній своїй дії я маю вигадувати привід?

Я пристрасно люблю ніч. Я люблю її, як люблять батьківщину чи коханку, – інстинктивним, глибоким, непереможним коханням. Я люблю її всіма своїми почуттями – очима, що бачить її, нюхом, вдихає її, вухами, що слухають її тишу, всім моїм тілом, охопленим лагідністю мороку.

... можливо, погані речі відбуваються тому, що тільки так ми можемо пам'ятати, як має виглядати добро.

Якщо чоловік може зняти житло, значить, може захистити свою сім'ю від негоди; якщо може купити пару кросівок своїй дитині, то почувається спокійно, проводжаючи її до школи; якщо він може купити м'ясо в магазині, значить, може нагодувати сім'ю. Це все, що хоче будь-хто; трохи зменште його можливості, і він уже не почувається чоловіком.

Я все менше й менше розумів, що довкола твориться. Невже сучасне суспільство перетворилося на широкоформатний порнофільм просто неба? А може, я просто став прекрасним собою?

Де ти пропадав? Я звелася, чекаючи, коли ти нарешті з'явишся. Ти колись втомлювався від того, що чекаєш?

Мати казала:«Гнида ти! І в кого така ковтка - знала б, на аліменти подала!
І Гніда радісно тягла свої ненаситні губи у бік голосу, запаху та виду матері. Але незабаром груди перестали давати молоко, і настало перше велике голодування.

Один за всіх, і всі за одного – це відтепер наш девіз!