Всесвіт не добра і не зла, їй просто все одно.

Мій принцип полягає в наступному: як мінімум, якщо щось робити, є сенс робити це з вогником.

Подолання труднощів - одна з насолод життя.

Вона приходила до мене щодня, а чекати на неї я починав вже з ранку. Очікування це виражалося в тому, що я переставляв на столі предмети.

Самотність, як лихоманка, розгулюється вночі.

На кожному кроці доводиться чимось жертвувати, з чимось упокорюватися і пригнічувати, пригнічувати в собі недоречну жагу гармонії. А коли щасливі збіги таки трапляються, очікування виправдовуються, прозріння буває ще гіршим, бо ці трепетні збіги виявляються хибними, підробленими.

Вперше я скуштував смерті, а в смерті смак гіркий, бо вона – це народження, це трепет і страх перед жахливою новизною.

Пам'ятати — доля тих, хто вижив.

Вона вміла і любила читати, але й у книзі читала переважно між рядками, як жила.

Вставай, виснажений! Сильний лише той, хто нікого не покинув. Повертайся знову і знову, шкутильгай, повзи, пробивайся, але приведи відсталого.