Невже мерзотник перестає бути мерзотником тільки тому, що бився на дуелі? І з якої радості чесна людина, яку образила якась мерзота, повинна підставляти свої груди під кулі?

Він надто зайнятий думкою про те, що не закоханий у неї, а тому не здивуюся, якщо він скінчить тим, що закохається.

Ой, дівко, пощастило тобі в житті — за ошуканцем заміж бути. Адже він тебе, дурницю, береже. Душу свою безсмертну на фантики міняє, щоб тебе не турбувати. А на це мало хто готовий, вони все норовлять по правді, по-чесному. Прийде такий увечері додому, обличчя нема й мовчить. Година мовчить, дві мовчить, а потім візьме та й вивалить усю правду на стіл, як горіхи. Цілу гору горіхів, круглих і твердих: захочеш розгризти – зуб зламаєш, а кинешся забирати – розсиплеш. Розкотяться, розбігуться по підлозі так, що не зробити крок, того дивися наступиш. І через рік, буває, підеш боса, а він звідки не візьмись під ногою, і вп'ється. Дрібниця начебто, а боляче. Так і справді його по всьому життюрозлетиться і загубиться, ніби й не було нічого, а потім одного разу ступиш беззахисно — і нагадає, до печінок пробере. А ошуканець що — він начебто з цукерками заявиться, усміхнеться і купою викладе... Ти на шоколадну цукерку наступала? Липко, слизько і гидко мало, а так нічого. І пахне солодко, не говно, жити можна.

Коли людині погано, вона може: а) зіпсувати всім настрій ; б) поплакатися комусь у жилетку; в) залягти на дно ; г) зробити собі ще болючіше, затьмаривши старий біль нової; д) прикинутися, що нічого не сталося.

Він усміхнувся, як це часто бувало, читаючи думки. І сказав:
- Пророцтво Ілліча збувається. Перша світова війна створила одну соціалістичну державу. Друга світова народила цілий табір соціалізму... Виходить, третя війна? Так, ця третя війна назавжди покінчить із капіталізмом. Як учить хороше російське прислів'я:«Бог трійцю любить».
Усі стояли у зляканому мовчанні. Країна лежала в руїнах, двадцять шість мільйонів убитих, каліки незліченні, а він уже розмірковував... про нову Світову війну!

— Якби кохання було рівне з обох боків, так сліз би не було. Чи буває це колись?
— Зрідка трапляється. Тільки це якесь кондитерське тістечко виходить, якесь безе.

Темрява дарує міць, але натомість забирає тебе всю. Ти вже ніколи не належиш собі, і якщо їй завгодно нагадати тобі місце - вона  жбурляє тебе в бруд. Не бруд про тебе, а тебе в бруд.

Хороша сварка — це як віником витрусити половину стосунків.

Щастя не знаходять, його творять.

Це найбільше щастя, Амбросіо, - каже Сантьяго. — Вірити в те, що говориш, любити те, що робиш.