Розумний не втручається у чужу сварку.

Вказівка ​​на чужі вади ще не робить тебе праведником.

Так, щоб зрозуміти цей світ, немає  нічого кращого за книги.

Не варто думати про те, що гріх, а що не гріх. На світі є про що подумати без цього.

… спробуйте приїхати з Австралії. Кожен, хто зустрічає вас, будь він навіть найкращий друг, ставить те саме питання:«Ну як там кенгуру? Бачив? Стрибають?» Будь-яка розмова починається з питання про кенгуру. Найбільш чуйні люди, помітивши мій тужливий погляд, соромляться, і все-таки утриматися від цього питання не в змозі. Дехто намагався викрутитися, бути оригінальним. Найкраще це вдалося одному фізику, відомому своїм гострим розумом та своєрідністю мислення. — Мабуть, замучили, всі питають про кенгуру? - сказав він.
- Точно вгадав, - зрадів я.
— Вульгарні. І що ти їм відповідаєш? — І очі його спалахнули.

Але, як кажуть японці, мавпа теж падає із дерева.

Йому Москва, їй туга.

Все-таки щось із нашою цивілізацією не так. Ти подивися на нас, на людей, здалеку, з якоїсь віддаленої планети. Якісь моторошні істоти, що століттями винищують один одного і постійно створюють нові засоби масового знищення. Ніхто з інших живих істот не відрізняється таким звірством. Хоча слово«звірство» тут годиться. Звірі не збираються у війська, щоб убивати собі подібних. Тільки ми, homo sapiens, одночасно зі створенням« Пісня піснею»,«Місячна соната» та« Дівчатка з персиками» винаходимо гільйотини, танки, ракети, бомбардувальники та отруйні речовини для винищення таких же homo sapiens. Причому чим вище прогрес тим потужнішими стають кошти масового винищення собі подібних.

Як то кажуть, хто з мечем до нас прийде, того й мордою об стінку!

... як це часто буває, крізь німий зойк жаху в душі пробивався тихий пошепок, що належить інстинкту самозбереження.