Ернест Хемінгуей. Старий і море
Хотів би я купити собі трохи щастя, якщо його десь продають.
Хотів би я купити собі трохи щастя, якщо його десь продають.
З ледь чутним шарудінням маятник відрізав від бекону вічності тонкі скибочки часу.
Макіяж змінює лише маску.
Саме обличчя – ніколи.
Ви думаєте, це ви маєте пам'ять, а насправді це вона володіє вами.
Глядачі звикли чекати від кіностудії« Вершина» помиїв, і їх навіть привчили любити ці помиї.
Хоч би в божевільню дім вчинити, чи що, щоб перевернувся якось увесь мозок у голові і розташувався по новому...
Чи маємо ми покладатися на лікарів, астрологів чи навіть — Боже борони — на філософів? Чи єдиним кваліфікованим експертом, який може судити про те, як мені прожити своє життя, є я сам?
Мрію стати бумерангом. Тебе кидають, а ти їм назад у морду.
Ви дали життя мені, добродію,
виховували і любили. На подяку
Я тим же вам плачу: люблю вас, шаную
І слухаюсь.
Напевно, коли я вийду заміж,
Частину ніжності, турботи та кохання
Я чоловікові передам.