— Потрапиш у реальну життєву ситуацію з подібною помилкою, де не буде добрих Магістрів під боком — дуже пошкодуєш, що тебе шкодували, замість того, щоб з криком, але втовкмачувати правильні дії.

Не проходить ця хвороблива схильність до надії. Моя згубна звичка.

Якщо нас на якийсь час розлучали обставини, він завжди коротко повідомляв:«Тебе не вистачає». На що я постійно відповідала:«Я в тобі. І буду там скільки скажеш».

Пляснути себе кожен дурень зуміє завжди і в будь-який час. Це найбоязкіший і найлегший вихід зі становища. Важко жити – шльопай. А ти спробував це життя перемогти? Ти все зробив, щоб вирватись із залізного кільця? А ти забув, як під Новоградом-Волинськом сімнадцять разів на день в атаку ходили і взяли-таки наперекір усьому? Сховай револьвер і ніколи про це не розповідай! Вмій жити і тоді, коли життя стає нестерпним. Зроби її корисною.

Благодійник обурюється, якщо про надані ним милості не стане широко відомо.

Тут і зараз проходило наше життя. Ось так воно  і починалося: весілля, народження дітей, рішення подорослішати і стати для когось єдиною людиною у світі. Головне – не довбана робота і не випадкові любовні пригоди. Життя було побудоване з цих цеглин, зв'язків, і віх, і моментів, коли ти повідомляв двом своїм найкращим друзям, що в тебе скоро народиться дитина.

— Не можна повірити у неможливе!
— Просто в тебе мало досвіду, — зауважила Корольова. - У твоєму віці я приділяла цьому півгодини щодня! Іншими днями я встигала повірити в десяток неможливостей до сніданку!

Оскільки мета соціалізму й у тому, щоб подолати хижацьку фазу людського розвитку заради вищої, економічна наука у її справжньому вигляді неспроможна прояснити риси соціалістичного суспільства майбутнього.

— Вік — це лише деталь. Важливо головне. Ви її любите, і вона вас теж любить.

Божевільною можна назвати людину лише в тому випадку, якщо поруч із нею є хтось нормальний. Це як добре і погано. Коли навколо дуже добре, це може означати, що навколо все погано.