Якщо людина не поважає саму себе, вона не може ні любити, ні поважати інших.

Які крихкі людські істоти...

Мене можуть убити, це справа випадку. Але те, що я залишаюся в живих, — це справа випадку.

Кожен недурний хлопець, що дожив до шістнадцяти років, розуміє, що жодна дівчина не буває прекрасна двадцять чотири години на добу триста шістдесят п'ять днів на рік. Краса - це раптовий, швидкоплинний стан, що на секунду спалахує. Виняток із правила, а зовсім не правило.
Одна дівчина смішна в гніві, інша плаксива, третя балакуча. Четверта забавно верескує, коли лається по телефону зі своєю мамою. П'ята скупиться на дрібниці. Шоста зберігає у гаманці фантики від цукерок за минулий рік. І так до безкінечності. Людину треба любити не за щось, а всупереч чомусь. Тільки в цьому випадку почуттяпереживає всі стусани та вибрики долі.

— Чому ти не віддаси цього кота до притулку? Чи... не знаю... викинеш на шосе?
— Тебе самого треба віддати до притулку, — пробурчав Тейтум, узяв чашку у Марвіна і ковтнув чаю. - Слухай, просто придивися, щоб у нього була їжа і він не розніс весь будинок. Ми лише переїхали. І не дай йому з'їсти рибку.
- Яку рибку?
— Яка плаває у мисці у вітальні. До речі, купи для неї акваріум. Я залишу гроші.
- У нас є рибка?
- Ага. Рибк. Його звуть Тімоті, і, схоже, він мерзотник. З вас з ним вийде гарна пара. Тільки бережи його від Веснянки.
— Ця тварина мене ненавидить.
— Він усіх ненавидить, — зауважив Тейтум. — Можливо, якщо ти перестанеш кидати в нього капці...
— Як тільки він перестане на мене кидатися, я одразу перестану кидати тапки.

... Іноді ми, лише розлучившись назавжди з тим, кого любили, відчуваємо, як сильне наше кохання.

Ніхто не може тебе образити без твоєї згоди.

Що треба нам - того не знаємо ми,
Що ж знаємо ми - того нам не треба.

Запам'ятай: там, де багато говорять про перемоги, або забули істину, або ховаються від неї.

Осінь - це коли тварини шукають їжу, щоб погладшати на зиму, а для людей - це час, коли вони шукають кого-небудь, щоб спати разом в холодну ніч.