Людині, яка пережила справжню трагедію, не потрібна нічия жалість. Жаль цінується дешево. Вся жалість світу не варта і ламаного гроша.

Чоловікам необхідно грати зі смертю, щоб зробити її не такою жахливою, коли вона  прийде.

Кожен письменник повинен писати кожну свою книгу так, ніби того дня, коли він її закінчить, йому відрубають голову.

— Ви пошкодуєте.
- Сподіваюся. Мені подобається платити за те, що я роблю, — тоді я відчуваю себе з усім світом.

Господи, вибач мені і помилуй за те, що я написав ці мерзенні слова. Але навіщо ж ти такий жорстокий? Навіщо? Я знаю, що ти мене покарав. Як страшно ти мене покарав! Подивися, будь ласка, на мою шкіру. Клянуся тобі всім святим, усім дорогим у світі, пам'яттю мами-покійниці — я досить покараний. Я вірю в тебе! Вірю душею, тілом, кожною ниткою мозку. Вірю і прибігаю тільки до тебе, бо ніде на світі немає  нікого, хто міг би мені допомогти. У мене немає  надії ні на кого, як на тебе. Пробач мені і зроби так, щоб ліки мені допомогли! Вибач мені, що я вирішив, ніби тебе немає: якби тебе не було, я був би зараз жалюгідним паршивим собакою без надії. Але я людинаі сильний тільки тому, що ти існуєш, і щохвилини я можу звернутися до тебе з благанням про допомогу. І я вірю, що ти почуєш мої благання, вибачиш мене і вилікуєш. Вилікуй мене, о господи, забудь про ту мерзенність, яку я написав у припадку божевілля, п'яний, під кокаїном. Не дай мені згнити, і я присягаюся, що я знову стану людиною. Зміцни мої сили, визволь мене від кокаїну, визволь від слабкості духу.

Вчені, вони такі: одне відкриють - інше споганять...

За все я однаково вдячний;
У бога щастя не прошу
І мовчки зло  переношу.

Нахил до драм і створює драми.

- Іноді життя - це досить лайнова штука, - каже Джек, як і раніше, обіймаючи мене за плечі. — Але чорна смуга рано чи пізно закінчується. Обов'язково закінчується.

Нестача сміливості найменше вибачається молодими людьми, які в хоробрості зазвичай бачать гору людських достоїнств та вибачення усіляких вад.