Маргарет Хілтон. Юна Вікі
... І буря нарешті обрушилася на них усім своїм тягарем.
... І буря нарешті обрушилася на них усім своїм тягарем.
Що важливіше для слуги правосуддя: упіймати винного чи захистити невинного?
Ненавиджу, коли в мене зводить руку,— подумав він. — Власне тіло — і така каверза!
Чоловіки, як правило, легко підтримують розмову про кохання. За умови, що це любов до мотоцикла, машини, футболу чи самого себе. Про себе вони можуть говорити майже безперервно.
Втім, мудреці кажуть, що саме з тих, кому гидка влада над іншими, виходять найкращі правителі...
... прислухаючись до польської мови, так багатого приголосними, він [Георг Форстер] згадав своїх знайомих в Отаїті, які говорять майже одними голосними, і зауважив:«Якби ці дві мови змішати, яке б вийшло звучне і плавне прислівник»!
- А бога немає?
- Ні, друже. Звичайно, ні. Якби він був, хіба він припустив би те, що я бачив на власні очі?
— Падай ниць, о ганебне, якщо тобі дороге життя!
— Про це не може бути й мови, — відповіла тремтячим голосом хоробрий офіціант. — Це за кордоном, у капіталістичних країнах, працівники громадського харчування змушені вислуховувати усілякі брутальності від клієнтів, але в нас...
Життя — це не дотримання долі. У твого життя немає долі, але ти її твориш.
Тому, що ти щиро віриш у щось, це щось стає правдою.