Дмитро Ємець. Мефодій Буслаєв. Скляний страж

Коли очі спрямовані у небо, у яких відбивається небо. Коли дивляться на болото – відбивається болото. Наша воля та вибір у тому, куди очі звернути. Приведи трьох друзів у музей – один побачить картину, інший – гарненьку дівчину, а третій – що у охоронця шкарпетки різного кольору.

Докладніше

Райчел Мід. Академія вампірів. Остання жертва

Знаєш іноді… іноді я майже вірю, що шаленство — це вигадка. Я ніколи не відчував того, що інші… нібито Ліси чи старого Влада. Але часом... - Він помовчав. - Ну не знаю. Я відчуваю, ніби перебуваю зовсім поруч, Роза. Зовсім поруч із краєм. Начебто варто зробити один невірний крок і мене затягне туди, звідки я не зможу повернутися. Втрачу себе.

Докладніше

Ден Браун. Інферно

— Я читав, що в США приблизно шістдесят відсотків усіх витрат на охорону здоров'я йде на пацієнтів, які доживають останні півроку свого життя.
— Правильно, і хоч наш розум каже:«Це божевілля», серце вимагає:«Не дайте бабці померти — хай живе довше».

Докладніше

Ерленд Лу. Мулей

Раніше я не розуміла, що змушує людей бігати, але тепер я бачу, що це пов'язано з тим, як працює думка. Коли людина швидко та довго біжить, мозок поступово відключається. Думки стають тьмяними та нешкідливими. Іншими словами, ті, хто бігає, від чогось тікають. Поки вони біжать, все гаразд. Варто їм зупинитись, проблеми повертаються.

Докладніше