Мова, якою ми говоримо, формує нас як людей.

Я відчув запах м'яса, і воно мені до смаку. Я йду далі.

Якщо інші доводять нас до того, що ми на них злимось: на їхню безпардонність, неправедність, грубість — вони відчувають свою владу над нами.

Ти, Дариє, багато на себе не бери — замучуєшся, а візьми ти на себе насамперед: щоб мати совість і від совісті не терпіти.

Завжди слід керуватись перспективою.

У ньому не було нічого людського, і насамперед людських слабкостей.

Може, помремо завтра, не знаю. Має значення одне: зараз ми живі.

Людина, що втрачає своє щастя в гонитві за честолюбством, безумець.

Вона — демон. Мій особистий демон.

Небо і земля довговічні тому, що вони не для себе.