Завжди були і завжди будуть ті, кого веде ненависть і хто захоче у своїх негараздах звинуватити тих, хто щасливий, хто творить та творить.

Як весело вірші свої вести
Під цифрами, в порядку, стрій за строєм,
Не дозволяти їм у бік брести,
Як війську, в пух розсипаному боєм!
Тут кожен склад помічений і в честі,
Тут кожен вірш дивиться собі героєм,
А поет... з ким же дорівнює він?
Він Тамерлан чи сам Наполеон.

Мертві не залишають життя тих, хто їх любив, мертві тільки не старіють, залишаючись у серці живих такими, якими вони пішли.

Битва ще не закінчена. Битву закінчить смерть, все інше лише перерва у битві. Перепочинок.

Лише жіночому серцю відома сліпа відданість матері своїм дітям.

До речі, образ з яким ми ототожнюємо себе, не завжди є позитивним; деякі з нас вибирають для себе негативний образ. Саме ЕГО  думає, що ми маємо свої успіхи і невдачі, коли насправді і ті, й інші є лише можливостями. І те, як ми ними користуємося, виявляється визначальним.

Роби все, що можеш за допомогою всього, що є.

Який сенс ганятися за щастям, якщо не можеш роздивитись його прямо в себе під носом?

Боротися з життєвими лихами та перемагати завдяки міцному сімейному тилу. Він свято вірив у це. Візьміть сім'ю, підмішайте в неї віру в Бога, приправте ароматом почуття Батьківщини, додайте десятигодинний робочий день і отримайте те, що потрібно, — осередок суспільства.

Будь-яка людина, яка досягла успіху, з роздратуванням дивиться на тих, хто йому допомагав. З роздратуванням, а часом і з презирливим глузуванням.