Віктор Пєлєвін. Generation П
Розум – це шалена мавпа, що мчить до прірви. Причому думка про те, що розум – це шалена мавпа, що мчить до прірви, є не що інше, як кокетлива спроба шаленої мавпи поправити зачіску на шляху до урвища.
Розум – це шалена мавпа, що мчить до прірви. Причому думка про те, що розум – це шалена мавпа, що мчить до прірви, є не що інше, як кокетлива спроба шаленої мавпи поправити зачіску на шляху до урвища.
Те, що раптом я сама для себе стала такою приємною громадою, відкрило мені нові горизонти.
Отдышись, поїсти щільно,
Закури і в ус не дмуй.
Гірше, брате, як мінометний
Раптом почнеться сабантуй.
Той пройме тебе глибше,
Землю-матінку цілуй.
Але май на увазі, голубчик,
Це – середній сабантуй.
Потрібно залежати лише від самого себе. Люди вільні, і прихильність - це дурість, це жага до болю.
— Слухай, а жінок ми теж убиватимемо?
— Ну, Бен Роджерсе, якби я був такий неук, я б більше мовчав. Вбивати жінок! З якого дива, якщо в книжках нічого подібного немає? Приводиш їх у печеру і звертаєшся з ними якнайввічливіше, а там вони в тебе помалу закохуються, і вже самі більше не хочуть додому.
Найбільше ми ненавидимо те, до чого тягнемося, що ми так ретельно копіюємо, чого заздримо і чим хочемо мати.
Помилки оратора - це додаткові козирі в руках суперників. Про це варто нагадувати собі перед будь-яким виступом.
Зрештою, навіть у найглибшому ніде вдвох — не так уже й страшно.
- Хочеш знати, як це бути мертвим? – прошепотів він. - Холодно, друже мій. Темно та холодно.