Росіяни стають емігрантами задовго до того, як залишають батьківщину; іноді вони взагалі її не покидають. Це Достоєвський... вперше сказав, що ми в Росії чи не всі емігранти.

Краще жалкувати за несдіяне, ніж жахатися плодами праць своїх.

Для деяких тільки небо – межа. А декого навіть небо не зупинить.

Мене хвилюєте не ви, а тривога про вас у такому делікатному становищі.

Сяяло сонце в небесах,
Світило на всю силу,
Була світла морська гладь,
Як дзеркало точнісінько,
Що дуже дивно - адже тоді
Була глуха ніч.

З відкладання любити на той час, коли пізнаєш, виходить заміщення. Люблять і ненавидять вже не так сильно, коли дійшли пізнання; тоді залишаються по той бік від любові та ненависті. Досліджували – замість любити.

Коли я самостійно приходив до думки, вже висловленої десь великим філософом, це не підносило мене в моїх очах, а принижувало його.
Що це – мікроманія чи мегаломанія?

Буде відданий зі страху, а це краще, ніж відданість на переконання: переконання змінюються, страх не минає ніколи.

Вам не звідати радість птахів, що неслися в польоті, — Ви ж у в'язниці своїх п'яти убогих почуттів живете.

Як часто нас рятувала сліпота,
Де далекоглядність тільки підводила.