Якщо ти хочеш, щоб вона  стала повітрям, поводься так, наче це повітря, і дихай нею. Спробуй.

Треба вміти шукати добрих партнерів. Красиві чоловіки дурні. Розумні чоловіки негарні. Якщо чоловік красивий і розумний, він гомосексуаліст.

Тут сторона голодна, народ живе день у день, що урве, тим і ситий. Потопаючий, кажуть, хапається за соломинку; а голодуючий за те, що погано лежить.

Проблема поезії в тому і полягає, що рідко хто насолоджується плодами її безкарно, і що вона  вражає нас більше при тому саме стані душі, коли нам менше всього слід було нею впиватися.

Знайомий обертається до тебе тільки своїми найкращими сторонами, він уважний, врахувавши, він приховує свої погані властивості за маскою загальноприйнятої пристойності. Але зійдись з ним ближче, і він відкине маску, не дасть собі праці вдавати, і перед тобою постане істота така низька, натура така пересічна, слабка, продажна, що ти жахнешся, якщо ще не зрозумів, - така людина за своєю природою і засуджувати його так само безглуздо, як засуджувати вовка за вовчий апетит або кобру за смертельний укус. Суть людської натури - егоїзм. В егоїзмі і сила його і слабкість.

Талант не може спати, не знає, як це, сидіти сидімо. Незалежно від того, чи йдеться про розтин сейфів, читання думок, поділ в умі десятизначних чисел, талант вимагає, щоб його використали. Кричить про це, не замовкаючи. Буде вночі після найтяжчого дня, кричачи:«Використовуй мене, використовуй мене, використовуй мене! Я втомився від байдикування! Використовуй мене, дурна голова, використовуй!»

Дивна річ, яка повна буває ілюзія того, що краса є добро. Красива жінка каже дурниці, ти слухаєш і не бачиш дурості, а бачиш розумне. Вона  каже, робить гидоти, а ти бачиш щось миле. Коли ж вона не говорить ні дурниць, ні гидоти, а красива, то зараз запевняєшся, що вона дива як розумна і моральна.

Жалоба — це завжди скорбота за нами самими.

Те пекло, в якому будеш ти, - мій рай!

Смішна річ цей розум. Втрачаєш його непомітно і не розумієш, що його вже немає.