— Агенти Спірс та Агілера, ФБР?
- Ага.
— Ваш напарник вас уже зачекався.

- Дякую, що приїхали.
— Спірс та Агілера?!
— Я помітив, що іменами відомих музикантів уявляєтеся ви.

Як романтично любити чоловіка, який ніколи не буде твоїм

— Вік  лицарства був іррацональний: лицарі, пані... Слава Богу, потім була Реформація та Просвітництво, а потім уже і Новий Час. Бачиш? Ти розумієш про що я?
- Не зовсім. Я тобі ось що скажу: по-моєму, ідея лицарства була не така вже й погана — відчиняти двері машини, вбивати драконів... малювати серця...
— Ти знову п'єш вікодін?
- Так, трохи.

– Я знаю одне – я люблю вас!
- Це ваші труднощі.

Хитрість - це різновид жадібності та ненаситності.

І потім, Хаммерсміт, якщо ви помітили, я від небезпеки іноді йду, але ніколи не тікаю.

— Але ж подивіться на цей автобус! У ньому немає місця!
- Перше правило Індії: "Скрізь є місце ".

— Чи не вважаєте ви, що між нами можлива якась частка поваги? Ми давні вороги, котрі піднялися над своєю ненавистю один до одного і можемо цінувати професіоналізм суперника... Особисто я так не думаю.
- Я теж.

Вважаю, отримати кулю від жінки так само боляче, як і від чоловіка? Тільки ганебніше. Знаєте, містере Кемпбелл, коли я отримав кулю, то мені дали медаль, а вам, мабуть, не дали... Щоразу, коли ви спираєтеся на тростину, ви, мабуть, бачите її обличчя.

Проблема в тому, що ведучи подвійну гру, одного разу все одно зробиш помилку.