— Ви хоч іноді можете поводитися як дорослі люди?
— Я веду блог в інтернеті, а він забув одягнути штани. Я не дуже сподівався б.

Якщо хтось тут і влаштовуватиме істерики, то це я!

— А ви добре виглядаєте для своїх 903 років.
— Бачила б ти мене вранці.
— Це пропозиція?

— Як тебе взагалі занесло до Іспанського монастиря?
- Я прийняв його за бордель. Легко сплутати.

Іноді краще мовчати і здаватися ідіотом, ніж відкрити рота  — і довести це.

Якщо від щастя хочеться стрибати, це ще нічого не означає... От якщо від щастя трішки боляче, то дівчина правильна.

- Даремно! Я тримав їх на мушці!
- Він не заряджений, Емільєн.
- Як не заряджений? Звідки знаєш?
- Я вчора його розрядила.
— Значить, я так і бігав із порожнім увесь день?
— Я боялася, поранишся.

— Так-так, такого випадку в історії кримінальної Росії ще не було…
— Якого саме?
— Щоб у одній кімнаті зібралося одразу шість мудаків…

Не здумай забувати, Астрід: ти — моя дочка і ти — досконалість. Запам'ятала?

Ми обидва знаємо, що кишені у твого боса дуже глибокі, і я пропоную йому трохи в них поритися.