- А тут завжди така черга?
— Лише сім днів на тиждень.

— Я нарешті став тим чоловіком, якого вона  хотіла. Але вона вже обрала іншого, я запізнився.
— Ти ще любиш її?
- Не можу уявити день, коли перестану...

Я не знаю, куди потрапляють люди після смерті, але я точно знаю, де вони залишаються. Ті, кого ти любиш, завжди з тобою.

— Мого брата викрали.
- Твого брата викрали?
- Так.
- Господи.
- Все нормально. У мене був час змиритися зі втратою.
— Викрали його, коли ви були дітьми?
- Ні. Десь півгодини тому.

Як знайти і підібрати нитки колишнього життя, як жити далі, коли в глибині душі починаєш розуміти, що повернення до колишнього немає? Є речі, які не вилікує час, деякі рани йдуть так глибоко, що не гояться ніколи.

— Багато хто вважає змій дуже милими.
- Елю, ти така мила.

- Ваша дочка, схоже, дуже рішуча?
- Одрі? Я назвала її на честь Одрі Хепберн. Але прорахувалася. Треба було назвати її Беніто.
- Фашистка зі смартфоном?
— Боже, якби Одрі змусили обирати між ниркою та телефоном, впевнена, що зараз вона була б на діалізі.

Коли ви відкинете неважне, залишиться тільки правда.

Коли секс приголомшливий, це дезорієнтує, і людина починає уявляти, що й стосунки прекрасні.

- Тільки скажи, що черниця не красуня! Схоже, я теж сподобався.
- Дін, вона  наречена Христова.