- Ти будеш відповідальний за мою смерть, сволота!
- Ні. Мене змусили люди зверху, звинувачувати треба 340 людей, а не мене.

Звідки я могла знати, що моє серце, яке зупинилося заради помсти, заново заб'ється заради кохання?

Щасливого Судного Дня!

Коли я був нещасливий, я спав, я мріяв. Але люди не люблять, коли мріють. Вони вам дають стусаном під зад, щоб повернути вас у реальність. На щастя, мій сон був міцніший за їхні удари, і я від них ухилявся уві сні.

— Ти віриш у кохання з першого погляду?
- З першого? Ні, це дуже просто. Я вірю, що треба придивитися уважніше.

- Мені було добре.
- Правда? БУЛО добре чи й зараз добре?... А якщо й зараз добре, навіщо розлучатися?

Сеньйоре, все моє життя без залишку належить Вам.

Жінка є жінка. Чоловіки роблять помилки їм і розплачуватися.

Що було до величезного вибуху? Справа в тому, що не було жодного«до». До великого вибуху час не існував. Народження часу – результат розширення всесвіту. Але що буде, коли всесвіт перестане розширюватися і рух піде у зворотній бік? Якою буде природа часу? Якщо теорія струн вірна, у всесвіті є дев'ять просторових вимірів та одне тимчасове. Можна припустити, що спочатку всі вимірювання були переплетені. А після великого вибуху виділилися три відомі нам — висота, ширина і глибина. І ще один тимчасовий вимір, відомий нам, як час. Інші шість залишилися в зародковому та перекрученому стані. Якщо ми живемо у світі перекручених вимірів, то як же ми відрізняємо ілюзію від реальності? Ми звикли, що час рухається лише в одному напрямку. Але що, якщо один із інших вимірів не просторовий, а тимчасовий?

— Ти любиш дощ?
— Поговоримо про погоду? (— Радуєшся дощу?
— Хочеш поговорити про погоду?)