Можна забрати дівчину з міста, але не можна забрати місто з дівчини.

Хочеш сніданок у ліжко – спи на кухні.

- Я не дитина. Мені скоро буде вісімнадцять, і я зможу одружитися, піти до армії та голосувати.
— Сподіваюся, не в той самий день.

Серце жінки - як глибокий океан, повний таємниць.

— Чи збираєтесь поговорити з пацієнтом?
— З ним же каже Бог. Було б самовпевнено з мого боку вважати себе кращим за Бога!

— Життя стає гіршим щоразу, коли може. У житті в резюме серед особливих умінь сказано:«Чудово вмію робити гірше».
— Ти завжди чекаєш найгіршого!
- Так? У моєму резюме сказано:«Чудово вмію чекати гіршого».

— Бачиш, ці люди йдуть. Чому б тобі не приєднатися до них?

- Вона  тебе ненавидить.
- Ха-ха. Я зворушена.

Я давно зрозумів, що вплив, це здебільшого продукт терпіння. Той чаклун, досягнувши своєї мети, викинув мене надвір помирати. Але я вибрав життя. На зло йому. Я жебракував, продавав ті частини тіла, що залишилися при мені. Я став чудовим злодієм і незабаром зрозумів, що чужі листи набагато цінніші за чужі гаманці. Крок  за кроком, один бридкий ділок за іншим, і я пробився з нетрів світу в зал Малої поради. Вплив зростає, як дерево. Я вирощував своє терпляче, поки його коріння не простяглося до Червоного замку, до найдальшого кінця світу, де мені вдалося їх обвити навколо чогось особливого.

- Ти віриш мені?
- В теорії!