- Ти сказав, що любиш мене.
- Я знаю.
— Тоді чому ж так боляче, чорт забирай?

Твій найкращий ворог — твій найкращий друг.

Мій батько завжди казав, що у тяжкі часи можна розраховувати лише на сім'ю.

— Я більше не можу, ноги заніміли!
—... Що означає« ноги оніміли»? Це абсурд! Ноги не кажуть!

Затишно? Тобі затишно? Звичайно, але припустимо, що Пак зараз зайде в ці двері, а як же ваш батько? Він утече і сховається, як тарган! Знаєте, як у нас вдома: коли вмикаєте світло і таргани розбігаються, розумієте, про що я?

Ти можеш швидше. Межі немає. Знай, ти можеш. Будь впевнений... Досить спроб! Просто бий.

Настає момент у житті, коли настав час починати її контролювати. Звідки ти, хто б не зробив тобі боляче, хто б не зробив те, що обіцяв, хто б не виявився тим, ким обіцяв опинитися, все залежить тільки від тебе. Виправдання більше не працюють.

Ти на мене не злись, ти на себе злись. Адже не я жирний.

Безглуздо шукати знаки, може у всесвіті є справи і важливіші, мабуть, просто зобов'язані... Може знаків взагалі не існує, може медальйон цей просто медальйон, а крісло-мішок — це просто крісло-мішок; може не варто морочитися на дрібницях, може нам не треба слухати всесвіт і чекати від нього знаків, може в глибині душі ми й самі вже все знаємо.

— Останні пару днів я був учителем, босом, колегою, другом, ублюдком... Лише набір костюмів.
- І що, тато - твій улюблений костюм?
- Ні. Це, і тільки це – не костюм.