Я людина чорна, Лейто. Я тільки й бачу, що ці стіни захищають нас як фортецю. Вони виключили нас зі свого суспільства, а ми створили своє, міцніше, і воно функціонує. І чесно кажучи, я краще буду королем у цьому маленькому царстві, ніж діркою у дупі їхньої імперії.
— Вони що там, зовсім очманіли і скільки ж цьому дідусеві років? — Передпенсійний вік. — Якщо ми його з собою візьмемо, до пенсії він не дотягне, доведеться носити на завдання носити...
— Я заступник. начальника міської поліції, і я хочу знати, що тут відбувається. Де німці? — У Берліні! — Я зараз у тебе стільцем запущу. Ті, що пропали!