Кажуть, що наше минуле висічено у камені, але це не так. Наше минуле - це лише дим, замкнений у кімнаті без вікон, воно крутиться навколо, змінюється з роками і з тим, як ми переосмислюємо його. Але як би ми не змінювали свої погляди на минуле, одне залишається низовинним: минуле не можна стерти, спалити повністю — воно зітліє і осяде на підлозі чорною золою.
Ти щастя там знайдеш, де відчуєш призначення.
— Ох, містере Роджерсе, я вже майже забув, що цей костюм для твоєї дупи нічого не зробив.
- Ніхто тебе не просив дивитися, Тоні.
— Він [костюм] безглуздий.
- А я думаю, ти виглядаєш класно, Кеп. Наскільки я можу судити, це дупу самої Америки.
— Якщо я підніму руку, то всі подумають, що я дурний і тоді вирішать, що чогось не знаю.
- Але це так.
— Так, але всі думають, що я все знаю, бо не піднімаю руку.
Хороший учений завжди прагне спростувати свої теорії та припущення.
Мудрість легко знаходять ті,
хто не засліплений своїм его.
- Так, хлопче, ти облажався, тому що від тебе смердить!
— Але в мене не було часу вмитися.
- Не було часу? Я зайшов додому, прийняв душ, зробив уроки, подрочил, познущався з батька, переодягнувся, і прийшов до школи зі зробленою роботою з англійської мови.
— Як ти думаєш, я змусила його вижити? Я продовжувала кричати:«Блять, та здохни ти нарешті вже!». Допомагало, як за помахом чарівної палички.
— Я бачила в тому ж наказі він, Болконський — він знову слугує. Як ви думаєте, вибачить він мене колись? Чи не матиме він проти мене злого почуття? Як ви думаєте? Як ви думаєте?
— Я думаю... Йому нічого прощати...