У самотнього старого має бути якась примха. Пам'ятаєте хлопця із підземки, який із папугою ходив? Ну ось, а я буду псих зі змією. Куплю змію і називатиму її донечкою. А діти мене боятимуться. Рятуйся хто може, псих зі змією йде!

Сашко! Виходь у двір гуляти! Ми на гойдалці!

— Свині розумні, за інтелектом поступаються лише шимпанзе, дельфінам та слонам.
— Вони що, розумніші за собак?
— І деяких політиків.

Потрібно показувати життя батьків їхнім дітям. Якщо потурати їх капризам, вони виростуть нестерпними.

- Як ти себе почуваєш?
- Як слимак.
- Чого?
— Як слимака, як слимака. Равлик без раковини. Дійшло?
- На світі стільки класних жартів про рану, а ти вибрав про слимака. Ти безнадійний.

— Ти це даремно зробив, старий.
- А я ще нічого не зробив.
— Тільки збираєшся?
- Збираюся.

Це справжнє щастя – зустріти когось, кому можеш розкрити душу і хто приймає тебе таким, яким ти є.

- Я хочу вдарити її сковорідкою!
— Тоді тобі, Віро, доведеться стати в чергу.

Дуже боляче, коли дочка тебе не любить. Тому зараз, коли ви самі, ти повинна її любити і не приховувати цього.

Якщо ми хочемо створити новий найкращий світ, навряд чи масове вбивство — добрий початок.