Дикий янгол. Іво Ді Карло-Міранда Рапалло
— Засунь собі«Карлітос» у...
— Досить, Мілагрес!
— В горло, а що ви подумали?
— Засунь собі«Карлітос» у...
— Досить, Мілагрес!
— В горло, а що ви подумали?
— Чому яйце розбивається об підлогу?
— Тому що...
— Ні, Хуліо, не тому, що яйце і підлогу хочуть один одного!
— Мені хочеться, щоб чоловік про мене дбав, а не думав лише про ліжко.
— Тоді тобі потрібний страховий поліс.
Смерть, вона така. Начебто й замислюєшся про неї. Начебто вона вже за порогом. І ось-ось постукає у двері. Але ти до останнього віриш, що вона просто настирливий сусід, якому можна просто не відкрити.
Чувак, у світі мільйони гарних дівок, але не кожна носитиме тобі лазанню на роботу. Більшість тупо змінюватимуть.
— Мій милий братику, я не завжди розумію, на чиєму боці.
— Мій милий братику, мені так гірко, адже я так люблю свою родину.
Промахнутися набагато складніше, ніж потрапити до мети… Це був хороший постріл.
Страх можна викорінити знанням.
— Господи, клянуся, більше ніколи не шахрайствую, тільки врятуй мене від цього хлопця!
— Ну, ні.
- Якщо ви маєте намір працювати у мене, то запам'ятайте - у службовий час виключаються карти, горілка та чоловіки!
- Чоловіки?
— О, щодо цього можете бути спокійними.
— Я й під наркозом не матиму з ними справи! Грубі, волохаті тварини! Одні руки чого варті! Адже у всіх у них в голові тільки одне!
— Я б просив, міс, не узагальнювати!