- Послухай мене. Ти не хочеш визнати себе справжнім. Тебе душить і не дає проявити себе наше життя тут.
- І хто ж я?
- А ти не знаєш? Френк, ти найдивовижніше і найпрекрасніше, що є у світі. Ти чоловік.

- Я був там не чотири місяці.
- Що?
— Це тут чотири, а там час триває зовсім інакше. Чотири місяці йдуть за сорок років.
— О, Боже!..
— Вони мене різали і рвали так, що живе місце не залишалося... Але я ставав єдиним цілим. Як за помахом чарівної палички, щоб почати знову. А наприкінці дня, наприкінці кожного пекла дня, Аластар приходив до мене. Щодня... І пропонував вихід. Він пропонував мені угоду. Мої тортури припиняться, якщо я сам стану катом. І щодня я посилав його. Щодня я згадував світло сонця... Цілих тридцять років... Але потім я зламався, Семмі. Я не зміг... І дав свою згоду. Вибач, Господи, я сам став драти їх на шматки! Я втратив рахунок цим... Цим... нещасним...
— Дін, але ж ти протримався цілих тридцять років, хто б ти не був...
— Ця пам'ять... Вона  завжди зі мною. Якби я міг не відчувати, Семмі! Якби міг послати всі почуття до біса!

Ось сьогодні я дізнався, що у нас буде дитина, і це повністю перевернуло моє життя, і походу назавжди. Ось я раніше взагалі не знав, заради чого я живу, а зараз точно можу сказати, що живу заради Лери та заради нашої дитини.

«Кажу те, що думаю» та«сволота» — це синоніми.

Один день свободи дорожчий за ціле життя в ланцюгах.

Уолес (читаючи особисту справу Вероніки): Ти назвала вчителя цапом?
Вероніка: Вони вирвали це із контексту!

- Ти або безумець, або геній.
— Це дві крайності однієї й тієї самої сутності.

— Ти з нами або проти нас.
— Я не з вами, але й не проти вас.
— А хіба ж так буває?
- Він віруючий, у них так заведено.

Нахер потрібне вікно, якщо з нього не вистрибнеш?

Якось, поки мати спала, жнець забрав її дитину. І коли вона  шукала свою дитину в темряві, богиня ночі запитала її:
— Ти хочеш знайти свою дитину? Віддай мені свої чудові локони. Тоді я скажу тобі, де живе Смерть.»
Потім терновий кущ заступив дорогу матері.
— Ти хочеш знайти свою дитину? Міцно обійми мене своїм теплим тілом. Тоді я розповім куди вирушила Смерть.
Нарешті вона  побачила Смерть, що йде з її дитиною, але озеро перегородило їй шлях.
-«Хочеш знайти свою дитину? Віддай мені свої чисті та глибокі очі. Тоді я допоможу тобі перетнути це озеро.»
матірбез жодних вагань, вийняла очі і кинула їх в озеро. — З'явився лицар і врятував дитину. І повернув його до мами.
- Тоді малюк живий?
— Це ще не кінець. Так дитина жила довго і щасливо зі своєю приголомшливою матір'ю. Кінець.
- А лицар?
- Ась?
— Що з лицарем, який урятував дитину? Він вижив?
-...