— Кх-кх.
— Не бачиш, я тебе ігнорую.

— І хоча мій шлях пролягає по долині смерті...
— Вибач, а ти не міг би йти швидше цією долиною?!

— Є якісь припущення?
– Якщо чесно, у мене ціла теорія …
– Давай, пали.
— Я тут подумав про казки...
— Яка чарівність! І часто ти про них думаєш?

- Куди ж ти дерешся? Навіщо? Ти хочеш потрапити на небо?... Ти дурна: небо починається одразу за твоєю головою. І не треба лізти так високо.

— Тобі подобається музика?
— Більше, ніж їжа.

Розсудливі люди - оптимісти.

Коли досягнеш дна, знизу завжди можуть постукати.

Зі мною серйозно щось не так. Наче в мені якась темрява, яка часом приголомшує, і я не знаю, звідки вона. Але, гадаю, це через неї я роблю ці шалені речі.

- Я не знаю, де тече Ніл. Моя сестра стверджує, що у Південній Америці.
- О, ні! Ні, вона  помиляється. На мою думку, Ніл знаходиться в Бельгії.
- У Бельгії? Ви, мабуть, маєте на увазі Волгу?
— Ну, звичайно, Волгу, яка, як Ви знаєте, починається...
— У Владивостоці, і закінчується...
— У Вімблдоні.
— Авжеж, ми отримуємо каву звідти.

— Що, чорт забирай, тут відбувається?
- Божественне втручання. Якщо ти вважаєш сатану Богом.