- Я займалася горологією.
— Ну... соромитися тут нічого, кожен заробляє, як може.
- Це наука про час, інститутська дисципліна.
— Нічого страшного, моя мати теж була інституцією.

— Цукор будеш?
— Дякую, Турецький, я й так солодкий.

— Чендлер брав участь у конкурсі«Зобрази морозиво, що розтанув» і виграв.
- А Росс зайняв четверте місце і розплакався!

У вас двох багато спільного - ви обидва ідіоти.

- Ти ж казав, що літав на таких.
- Я сказав: "Невелика наука ".

— Тобі не набридає бути такою правильною?
- Інший і не будеш у суспільстві психопата.
— Ну вважай, що ти зачепила почуття цього психопата.

- Господи! Господи... Ти сам, ти сам, ти винен! Сам, сам у всьому винен. Ти сам винен! Ти сам винен.
- Як тобі не соромно, Ксенія!
- Мені не соромно! Ти весь час займався лише своєю писаниною. Над тобою сміялися. Ти ненавидів моїх друзів, а я старіла, я старіла!
— Щось я відвик від цього, Ксюша!

Люди самі собі вигадують проблеми, а потім все життя намагаються їх вирішити.

[ Дає "забиту" сигарету французу ]
- Merci.
— А музика ваша — американська гівно.
- Music? Ah, oui, musique excellente.
— Що ти сперечаєшся? Тобі кажуть — говно музика, а ти сперечаєшся.
- Musique!
— Та й самі ви… Незабаром усій вашій Америці — кирдик. Ми вам усім козячі пики влаштуємо... Зрозумів?
— Що ти до нього причепився, він француз взагалі…
— А яка різниця?

Я зробила тобі боляче... Пробач! Не знаю, чому я так довго вдавала, що мені все одно... Мабуть, боялася саме цього — болю... Але я люблю тебе! Я невиліковно закохана в тебе! І мені начхати, що поїзд уже пішов, я все одно тобі зізнаюся...