Віра – це синонім невігластва.

- Як ти дізнався? Як ти здогадався, що я погоджусь бути з тобою?
— У тебе я побачив себе.

- Крейне, ти виглядаєш інакше. Твоє волосся, воно стало...
— Коротше.
— Чистіший.

Чи не аналізуйте мене. Ненавиджу, коли мене аналізують... А зараз, якщо ви дозволите, я маю йти читати лекцію. За психоаналізом.

Залиш пістолет. Захопи тістечка.

Не можна вбити те, що вже мертве.

Забери, будь ласка, у мене алергія на ножі.

- Як ви?
— Краще, ніж учора, але гірше, ніж завтра.

Я все забуваю про ваше з Кроулі літо кохання.

Той, хто вміє ходити, має ходити. Той, хто вміє танцювати, має танцювати. А той, хто вміє літати.