Дивне відчуття, коли насправді щось відбувається так, як ти собі це уявляв.

Ну мусить бути чоловік, створений спеціально для мене!

Секрети завдають біль.

— Ви по ній сумуєте, за тією ким були... яку вже не пам'ятаєте?

— Це як нудьгувати суходолом, коли запливаєш далеко в море. Вона  під тобою глибоко, недосяжна. Ти пливеш над нею і не можеш торкнутися, але вона там.

Чоловікові має вистачити сміливості та шляхетності сказати жінці в обличчя, що він не хоче її більше бачити.

— Емі! Емі! Емі!

— Заходь.

— Мені треба щось сказати... Ух ти! Ти надзвичайна! Але я не це хотів тобі сказати.

Та кинь, Мюррею! Я схожий на клоуна, який може створити рух? Я їх убив, бо вони були жахливі. Усі жахливі, останнім часом. Так будь—хто може стати психом.

Минуле — це історія, яку ми розповідаємо собі самі.

Яка тонка грань між страждаючим генієм і незграбним неприємним хлопчиком, якого не люблять дівчатка!
(Є по—справжньому тонка грань між змученим генієм та незграбним хлопчиком, який не може спілкуватися з дівчатками через свій бридкий характер.)

На зброю покладаєшся, але зброєю не можна виграти бій. Розум твій найсильніший.