— Своїм бабам по дупі плескати будете! Не відчувайте моє терпіння. Ідіть і перемагайте.

Такі вже люди. Чим сильніше вони бояться, тим дурніші стають. Страх зменшує мозок.

Я завжди граю чесно, коли усі козирі у мене на руках.

Дивне відчуття, коли насправді щось відбувається так, як ти собі це уявляв.

Ну мусить бути чоловік, створений спеціально для мене!

Секрети завдають біль.

— Ви по ній сумуєте, за тією ким були... яку вже не пам'ятаєте?

— Це як нудьгувати суходолом, коли запливаєш далеко в море. Вона  під тобою глибоко, недосяжна. Ти пливеш над нею і не можеш торкнутися, але вона там.

Чоловікові має вистачити сміливості та шляхетності сказати жінці в обличчя, що він не хоче її більше бачити.

— Емі! Емі! Емі!

— Заходь.

— Мені треба щось сказати... Ух ти! Ти надзвичайна! Але я не це хотів тобі сказати.

Та кинь, Мюррею! Я схожий на клоуна, який може створити рух? Я їх убив, бо вони були жахливі. Усі жахливі, останнім часом. Так будь—хто може стати психом.