Ніцше!... Я використав сторінки цієї книги, щоб косяки крутити. Відчуття - ніби куриш думки!

Перш ніж засуджувати мене, візьми моє взуття і пройди мій шлях, спробуй мої сльози, відчуй мій біль, наткнися на кожен камінь, про який я спіткнулася... І тільки після цього говори, що ти знаєш, як правильно жити.

- По-перше, збрей козлячу борідку, вона  не йде до твого костюма!
— Ееєє… У мене немає  костюма…
— І це по-друге, купи костюм!

Плечі жінки говорять про її індивідуальність, а її шия, якщо вона  жива, містить у собі таємницю примарного міста.
У чоловіків шия — це лише поєдинок між розумом і тілом.

— Ви не маєте права!
— Все життя роблю речі, на які не маю права.

Я хотів би дати тобі все, чого ти хочеш. Правда. Але нічого немає. Все зламано.

Твої амбіції нікчемні і походять із дитячих образ.

Згадуючи, людина дивиться праворуч, вигадуючи — ліворуч.

Один клявся мені у вірності, другий, що ніколи не скривдить. І обидва збрехали. Будь зі мною щирим і побачиш, я можу багато винести.

Дорогий щоденник, кохання змушує робити нас шалені речі. І, можливо, щось із зробленого мною було неправильним, але, можливо... Можливо, я мала рацію щодо деяких речей. Завтра вранці, коли ми прокинемося, світ знову стане іншим.