Чи бачиш, ми спочатку не знали, яку вибрати мавпу. Не ображайся, але я голосував за неандертальців, їхня поезія була... чудова. І співзвучна музиці сфер. Але, зрештою, вибрали вас... хомо сапієнс сапієнс. Ви з'їли яблуко, вигадали штани.

— Містер Мослі чекає на пропозиції щодо тих, на кого можна покластися в Лондоні.
— На мою думку, найталановитіший організатор на півдні це Алфі Соломонс.
- Він мертвий. І він єврей. Згідно з поглядами нашого боса, те що він мертвий менш важливо, ніж те, що він єврей.

Ти думаєш, що істина важлива тільки якщо її можна виміряти. Добрі наміри не береться до уваги, турбота не береться до уваги. Але життя людини можна виміряти кількістю сліз, пролитих про неї після смерті. І якщо їх не можна порахувати або ти не хочеш рахувати, це не означає, що їх немає.

Не знаю, брюнетка чи блондинка, але точно не руда. Хоча...

— Ми починаємо нове життя, народжене у старій. Не забуваючи її, але залишаючи позаду. Давай же попрощаємось із нашим минулим.
- Ні, я не готова.
- Я теж. Але майбутньому все одно.

- Він тебе поцілував?
— Я леді, а леді не розповідають про такі речі... але цей засос говорить сам за себе!

Ми святкуємо день жінок, які дали нам життя та ще багато іншого; тих, хто з усіх сил прагне захистити; мав сміливість боротися з тими, хто хоче заподіяти нам зло ; хто ставив наше щастя вище за своє. Але, перш за все, ми віддаємо належне материнській любові. Кохання вічного, незмінного; тій, що супроводжує нам все життя.

— Ваша кітчева музика спокусила всю російську культуру, якої мелодії не візьми — звідусіль циганочка прі!
— Не циганочка, а ваші сім-сорок — єврейська культура, яку ви давно видаєте за велику російську та велику циганську! Правильно я говорю, братик?
— Абсолютно точно, всі жиди захопили всі газети, всі телевізори і впливають на гоїв!
— Тільки не треба, що ви за нація така, якщо вас так легко захопити можна? Працювати треба, а не горілку цілими днями глушити!
- Русофоб!
— Ну навіщо так грубо, просто«жид оксамитий».
- Антисеміт!
- Сіоніст!
- Юдофоб! Конокрад!

— Помолімося. Дякую тобі, Господи, за цей щедрий урожай та благослови позбавлених привілеїв дітей підліткового віку у нових школах. Амінь.
— Гаразд, Б'янка, що сталося?
- Кет, будь ласка. Гаразд, Б'янка, що сталося?
— Татусю, останнім часом я багато думала про віру, відколи познайомилася в школі з такими класними хлопцями. До речі, вони запросили мене на потрясний вечір з вивчення біблії.
— І Оскар іде до... Б'янки Стретфорд. За те, що бреше своєму батькові.
— Заткни рукавицю, сатано. Батьку, мені дуже не хотілося б пропустити. Думаю, мені сьогодні дадуть кільце непорочності.
— А я думаю, що сьогодні твоя непорочність охоронятиметься вдома.

— Ти не носиш взуття?
— Я не люблю тримати ноги під замком.