— А мені казали, що вона  дурна. На мою думку, вона  далеко не дурна.
— Я можу бути розумною, коли це потрібне, але чоловікам це не подобається.

- Хочеш новину?
- Яку?
— Новина є хороша та погана. Хороша – через пару днів надвір викинуть класний товар.
- Хто сказав?
- Енджел. Він сказав, що він вирішив послабити на час різдвяних свят, як він добрий християнин.
- Ти віриш в це?
— Вірив, доки не почув погану новину.

Гарні речі не обов'язково мають бути винятково незвичайними. Краса є і у звичайних речах.

Подібно Дон Кіхоту, вона  боролася з невтомним млином людського горя. Ця безнадійна битва безповоротно поглинула її життя.

Він бажає Перлину! Капітану Тернеру потрібна Перлина! А тебе гризе совість! А ти зі своєю порадою братства! Хоч хтось рятував мене тому, що скучив?!

Насолоджуйтесь сном. Тому що, коли ви прокинетеся, почнуться кошмари.

Якщо ти щось почав, то повинен обов'язково закінчити, і не можна зупинятися, поки не буде так, як треба, а якщо не виходить, потрібно починати спочатку, і так поки що не досягнеш успіху.

— Ви нічого не розумієте у науці! По-перше, хвилі та частинки - це різні речі! По-друге, для того, щоб перетворити будь-яку енергію на матерію, потрібна потужність дев'яти атомних бомб!
- Болтун!! Замовчи, я жодного слова не розумію з того, що ти говориш.

— Ви не любите шампанське?
- У літаку немає.
— Це страшенно зневоднює. А фокус у тому, що треба випити ще склянку води, як подають каву у Відні.
— Але я не була у Відні.
- Я раджу. Це як Париж, лише без французів.

— Іспит для мене завжди свято, професоре!
— [утирає сльозу] Похвально…