— Мій хлопець думає — це дивно, що мені подобається цим займатися [стоячи над трупом]. А я думаю, дивно, що він любить акордеони.

— Я на твоєму боці!

Дорога, Ви могли б пропускати слова не тільки через рот, а й через мозок?

— Тато відпустив тебе одного на полювання?

— Мені 26, чувак.

Ні, не стежитиму за мовою! Я на ньому вже 50 сраних років говорю!... Ні, це ти слухай сучіна дочка повії приїжджої!

Мрії різні... І шляхи їхнього здійснення теж. Виходить, що, вибравши невірний шлях, можна попрощатися з мрією, навіть не наблизившись до неї.

Свобода та краса простих речей надто прекрасні, щоб від них відмовлятися.

Ти привносиш у будь—яку марення солодкий відтінок кошмару.

Ніколи не піддавайся впливу інших людей, особливо таких, як я. Завжди думай своєю головою і роби так, як вирішив.

У тварин є душа. Я бачив це в їхніх очах.

До побачення, діти! Зустрінемось у дитячій кімнаті міліції!