Я вірив у числа і терміни, рівняння та логіку, в здоровий глузд… Але, провівши життя в подібних дослідженнях, я не знаю, що таке логіка, що визначає здоровий глузд…
Я пройшов довгий шлях через фізику, метафізику, ілюзію… і назад. І я зробив найважливіше зі своїх відкриттів – головне відкриття мого життя: логічні підстави можна виявити лише у таємничих рівняннях кохання.
— Наскільки важливо, як на мене, нам любити свою справу?
— Це важливо, але це ще не все. Більшість не любить своєї роботи. Швидше ненавидять. Працюють за потребою.
— А якби не потреба?
— Якщо ти можеш залишити зненавиджену справу, то чомусь ні.
Хочеш сказати, що це не життя? А що такого, повторювати ті самі завдання, навіть не замислюючись? Хіба не всі так живуть, тим самим? Вічно дивляться свої серіали, п'ють пігулки. Хіба не одноманітність приносить комфорт?
Та я не хвилююся. Я сам відвіз її до пологового будинку, дев'ять місяців читав книжки про вагітність. Подивився домашні пологи через мережу, чужі, навіщось... Я не переживаю. Я не хвилююся... Я в паніці.
Я знайомий із повітряними маршалами і знаю, яка у них робота. Думати як терористи. Помітити підозрілу поведінку легше, якщо самому поводитися підозріло.
У молодості кожна дрібна неприємність здається просто Кінцем Світла. Але це не так. Це лише початок.
Вона випромінювала обеззброююче тепло, ніби нікому на світі вона не була така рада, як тобі.
Було б чудово мати того, з ким можна розділити своє життя та дозволити собі бути щасливим. І розгубленим.
— Ми можемо хоч раз не сперечатися?
— Ти не міг би мені не суперечити?