Тягар самотності — важке випробування, чи то самотній голос, що лунає в темряві, чи зойк людства в безлюдному Всесвіті.

Я був такий злий на Елліот, що всю ніч не міг заснути. Щоправда, ще й Дані хропла, як п'яний кнур. Але в основному я не міг заснути через Елліот.

— Ти виглядаєш спокійним для людини, якій тільки-но повідомили, що поблизу тиняється тигр. Ти думаєш, що зможеш втекти від нього?
— Ні, мені досить бігти швидше за тебе. [Різко біжить вперед]

Ти слуга народу в цій мізерній, схибленій на Біблії дірі. Нікому, нікому не  діло до твоєї спадщини.

— Вікторе Сергійовичу, а ви Євгенія Дмитровича давно знаєте?
— Це що, допит, чи що?
— Поки що ні.
— Що означає поки що? Ну як давно... однополчани ми воювали разом.
— Значить, ви теж злочинець!
- З чого ти взяв?
— Орієнтовка на вашого друга є!

— Вона  не вміє вибачатися.
— У цьому ми схожі, я не вмію прощати.

Ось зустрінеш хорошого хлопця, а він виявляється вченою мавпою.

Якщо я насолоджуюся ненавистю до життя, я не ненавиджу життя. Я нею насолоджуюся.

Кажіть голосніше! Нам же дуже погано чути, коли ви так шепочетесь!

Лихо - це алмазний пил, яким небо полірує свої коштовності.