- Як справи з кіньми, Зять?
— Краще, ніж із людьми, як би дивно це не звучало.

Ненависть — зворотний бік страху.

— Ось у Берліні, на найвищій уцілілій стіні, я з величезним коханням напишу:«Развалинами Рейхстагу задоволений». І можна їхати додому сади обприскувати.
— Командиру, коли ви будете в Берліні автографи залишати, я вас дуже прошу, подивіться уважніше. Там уже будуть наші підписи... першої ескадрильї.
— Та яка різниця, братку: наші, ваші...
— І взагалі там першим розпишеться рядовий піхотний Ваня. Та й по праву.

Іноді тобі здається, що твоє життя схоже на довгий серіал, що триває вже багато років. І раптом, колись, ти розумієш, що перестаєш бути головним героєм цієї історії і ось-ось станеш другорядним персонажем. У цей момент у тебе кілька виходів: ти можеш змиритися з цією долею і розслабитися, можеш на якийсь час сховатися від перипетії цієї заплутаної історії, а можеш зробити зусилля і почати новий сюжет, але спочатку виріши – чи ти хочеш, щоб колишній сюжет закінчився.

Чотири роки медичного коледжу, чотири роки медичного факультету та тонна неоплачених рахунків допомогли мені зрозуміти одну річ: я не хрена не знаю.

Моя мама завжди говорила мені:«Усміхнися та зроби щасливе обличчя». Говорила... моє призначення — приносити радість та щастя у цей світ.

Кардинал - не дама, розмова піде не про кохання.

Ти не міг би зараз піти погуляти з собакою? Я більше не можу розмовляти з тобою.

Їм просто потрібно сісти і поговорити, нагадати собі про те, як сильно вони люблять одне одного...

— На сьогоднішній день медицина значно просунулась.
— У техніці можливо, але проти раку чи СНІДу у вас нічого немає.
— Завжди буде хвороба, проти якої ми безсилі.