Костянтин: Повелитель темряви. Джон Костянтин
У Нього погане почуття гумору... І кожне слово як вирок.
У Нього погане почуття гумору... І кожне слово як вирок.
— Чому малюк не смокче груди? Може сосок занадто великий?
— А може, ця дитина божевільна?
— Я ж говорю, я лікар, турист. Приїхав до Дмитра Громова, друга свого, хокеїста. Я в Америці вперше. Я ж не знав, що у вас не скрізь можна ходити... У нас ось скрізь можна...
— Fuck the niggers.
У пеклі є спеціальне місце для мене. Воно називається ТРОН.
Щойно людина приїжджає до лікарні, починає цінувати життя.
Чума пади на обидва ваші будинки,
Я через вас став кормом для хробаків...
Все як Ленін казав:«Шукай того, кому це вигідно».
Як задовбали ці тупі правила: немає кота, не бити посуд, немає кота.
Знаєте, що таке царський палац? Ось те! За стіною люди давлять один одного, рідних братів ріжуть, сестер душать... Словом, йде повсякденне, буденне життя.