Любов завжди терпляча і добра. Вона  ніколи не ревнує. Любов не буває хвалької і марнославної, грубої та егоїстичної, вона  не ображається і не ображає.

Я розумію, це місце виглядає не дуже. Знаю, ти хочеш для мене найкращого. Але я пишаюся тим, що маю, що я зробила і продовжую робити. Кіран не робить мені пропозицію, тому що я вважаю шлюб повною хернею. А якщо й зробить, дозвіл йому буде потрібний тільки мій.

Камелот побудований на довірі та відданості. Ніхто не зруйнує його, доки ми дотримуємось цих ідеалів.

- Не розумію я дещо про зомбі. Що з ними відбувається, коли вони не можуть поживитися чоловічком? Вмирають із голоду? То вони вже мертві.
- Ти йому відповідай. Я вчора витратив на те, щоб відповісти на запитання:«Як вампіри голяться, якщо вони не відображаються у дзеркалі». — Вампіри
, що піклуються про зовнішність, зустрічаються по двоє і голять один одного. Що тут пояснювати?

- Мені треба йти...
- Мені треба йти, мені треба йти... Всім треба йти! Куди, чорт забирай, всі йдуть, коли їм треба йти?!

- Фелікс, ти не можеш контролювати романтику.
— Це не контроль, це створення любовного алгоритму, щоб порівняти дані, зважити категорії та визначити довгостроковий потенціал.

- Привіт, Рорі. Сподіваюся, ти почуватимешся тут, у Керіджморі, як удома.
- Я отримаю ключ від вхідних дверей?
— Ми нікому не даємо ключа від вхідних дверей.
— Значить, тут я не вдома, правда?

Не важливо, як ми живемо та вмираємо, кінець у всіх один – тиша. Всі наші надії, мрії, стають луною недомовленої історії. Але якщо пощастить, наші історії житимуть. Наша пісня гратиме в серцях тих, хто нас любив і пам'ятає.

Моє люстерко! Воно таке саме, як тоді, коли я востаннє в нього виглядала. Тільки от відображення стало іншим.

Дивно себе відчуваєш, коли у всіх проблеми, а у тебе їх немає.