- Аварія не викликала кровотечі.
- Так, кровотеча викликала аварію, кров потрапила на дорогу, стало слизько.

Ну, не змінюватися ж мені через кожного ідіота!

— Даремно ми взагалі полізли до його саду.
— Нема  слави без відваги.
— Ти взагалі нічого не боїшся?
— Боюся: померти одному, тож я взяв із собою тебе.

- Все, Шерлок! Готовишся працювати — подзвони. Я виводжу Мері додому.
- Що що?
— Мері веде мене додому.
- Ось так краще.

— У щелепу чи під дих?
- Джо, скільки ми з тобою товаришуємо?
— Ти хочеш дружити. У щелепу чи під дих?

- Але сьогодні доктор Келсо сказав нам, що...
- Тихо, тихо, тихо... Я не хочу чути ні про що, що вимовив цей чоловік, крім, звичайно:«О Боже мій! Я вмираю! Я рухаюсь до світла! Ой, світло! Що це? Якась помилка! Я ж у пеклі! Привіт Гітлер! Привіт, Муссоліні! Ой, капітане Кенгуру! Як дивно! Що він тут робить?

- Це дорого?
— Не дорожче за гроші!

Зазвичай я не люблю думати про майбутнє. Все одно не вгадаєш, що з тобою станеться. Але іноді те, чого ти ніяк не чекав, виявляється тим, чого ти завжди хотів. Мабуть, краще не намагатися загадувати, а просто насолоджуватися тим, що маєш зараз.

Одного разу ти дізнаєшся, що таке справжнє кохання, воно  і гірке, і солодке; я думаю, гіркота для того, щоб краще оцінити насолоду.

Ми живемо в епоху сумнівів, те, у що ми колись вірили, виявилося хибним.