- А ти диво! Ти дивовижно двулична. Як тобі вдається? Ти не подвійний агент, ти потрійна погань! Я у житті таких не бачив. У тебе є хоч щось справжнє?

Якщо щось зроблено не так, то потрібно зробити це правильно.

- Що задумав, Кевін? Розкажи, ми ж друзі.
- Ти мучив мене.
— Я мучу всіх своїх друзів. Цим я виявляю своє кохання. Я виріс у неблагополучному районі.

- Дякую.
- За що?
— За те, що виявилося таким жахливим розчаруванням.

Заміжні жінки бояться нас, тому що ми можемо спати будь-де, з ким завгодно і будь-коли, кожна боїться, що цей будь-хто може виявитися її чоловіком.

- Я король!
— Зазвичай«Я — король» заявляють ті, хто не є королем.

- Віддайте мені мої гроші. Я дуже бідний. Я рік не був у лазні. Я старий. Мене дівчата не люблять.
— Зверніться до Всесвітньої ліги сексуальних реформ. Може, там допоможуть.
- Мене ніхто не любить.
— А за що Вас любити, га? Таких як Ви не люблять. Дівчата люблять молодих та політично грамотних.

— Чуваку, ти давно там стоїш?
— Година вже.
— Година вже?
- Ти серйозно?
— Я опанував здатність стояти настільки нерухомо, що стаю незримим для очей, мм, ось.
— Ти ж хрумкаєш горішками.
— Неквапливо, плавно, зовсім непомітно.
- Мм, не-а.
- Хрум. Хрум. Я, по суті, невидимий.
- Привіт, Дракс.
- Щоб вас.

- Що ти робиш?
- Іду!
- Але ж це твоя квартира...
- Тепер ти розумієш, наскільки я зла!?

У дитинстві тягнеться час, а потім — бац! — і тобі вже п'ятдесят і іржава коробочка — єдиний спогад.