Загострені кепки / Гострі козирки. Честер Кемпбелл
— Значить, я вирішуватиму вашу проблему?
— А я завойовую вам медаль.
— Якщо я отримаю медаль, я вигравіюю ваші ініціали ззаду.
- О, мої ініціали на вашому заді - нічого собі картинка.
— Значить, я вирішуватиму вашу проблему?
— А я завойовую вам медаль.
— Якщо я отримаю медаль, я вигравіюю ваші ініціали ззаду.
- О, мої ініціали на вашому заді - нічого собі картинка.
Слухай, з мене не дуже гарна нянька. І вибач, молочка з печивом у мене для тебе теж немає.
Це чудовий дует закоханих, які озброївшись сумнівами та застереженнями, пустилися в далеку дорогу, не переймаючись наслідками.
— Я не збираюся благати тебе.
- Добре. Я все одно не піддаюся твоєму впливу.
Хочеш, щоби народ нормально їздив? Прибери подушки безпеки, прикріпи мачете на рівні шиї, і всі їздитимуть зі швидкістю 3 милі/годину.
Єдина причина, через яку ми приїхали сюди, — те, що я завагітніла. А потім ми завели ще одного, щоби довести, що перший не був помилкою.
— На мою думку, ми видули цілу пляшку горілки.
- Ти весь вечір кривлявся, як ідіот.
— Ну, так горілка ж.
Ти перша красуня, яка не хоче говорити про себе. Мабуть, із тобою щось не так!
Дуже багато у світі грошей. Нові друкують кожен день, а цей квиток... Таких лише 5 квитків на білому світі, і не буде таких більше ніколи. Тільки дурень може обміняти квиток на звичайні гроші. Невже ти дурень?
— Коротше, вихопив я арбалет і всадив срібну стрілу прямо в серце цієї мерзенної образи. Семмі чекав нас у машині, а ми з татом відтягли цю тварюку в ліс і гарненько просмажили. Я сидів, дивився на вогонь і думав: Мені шістнадцять. Хлопці в моєму віці стурбовані прищами та побаченнями. А я бачив таке, що вони ніколи не дізнаються. Що їм навіть не снилося. І ось саме тоді я ніби...
— Вибрав свій життєвий шлях?
- Ага.