Господу байдуже, де ти живеш — у нетрях чи палаці. Господу все одно, бідний ти чи багатий. Для нього ти все одно залишаєшся божим.

- Це не реально... Так просто не буває.
— Буває... У моєму світі.

Кожен шукає собі друга, але це ознака слабкості.

Очевидно, вища освіта не сприяє прийняттю розумних рішень. (Схоже, вища освіта не гарантує мудрих рішень.)

— І ти думаєш, що ці вбивства поставлені за казками? Маячня якась.
— Не бредніше, ніж кожен день нашого життя.

300 каналів - дивитися нічого.

Де б не були наші близькі, вони дивляться на нас. Нашу злість, наш біль – вони бачать все. І, мабуть, вони плачуть разом із нами. Ми, звичайно, не можемо витерти їхні сльози, але, живучи щасливо, усміхаючись, можемо хоча б зупинити їх своїми ямочками на щоках.

Я не погана, просто я така намальована.

Три головні каталізатори творчості - страждання, бідність і любов. Любов, особливо. По-перше, її завжди мало. По-друге, вона  сублімується найкраще. По-третє, набуває найрізноманітніших форм і тому ніколи не набридає.

Я думаю - це диво, що природа закладає паростки кохання в кожного чоловіка і кожну жінку, навіть якщо в деяких з нас вони так само марні, як апендикс.