Тієї ночі я допомогла врятувати декого. Тоді я відчула себе щасливою. А дивлячись на тебе, я думаю лише про те, що ти допоміг вбити Бойда. Ти не просто наробив поганого, Ейдан. Ти сама погана людина.

Розетто, я знаю, як усіх урятувати. Вистрелиш у мене і однією кулею вб'єш сім мільярдів людей.

- Люди, здаємо по п'ятдесят копійок. У Маші Селезньової поповнення сімейства!
— Особисто я тут ні до чого!

—... у будинку Кувалди, дев'ятнадцять нуль нуль.
— Де цей чорномаз охопив таку клікуху?
- Ти бачив руку цього негритенка, так?
- Так.
— Отож його й прозвали Кувалдою. Він зламав руку Джиммі десятифунтовою кувалдою. Три роки тому Лестор Джеймс на прізвисько Кувалда, був ***нно здоровим жеребцем. У нього була ціла стайня кобил, яких він стрімко за розкладом. Але щотижня йому хотілося чогось особливого. І якось Лестер зайшов у шинок зі стриптизом. Він там запал на білу телицю на ім'я Рейвен, яка відчайдушно крутила цицьками. Ну і Лестер її відразу захотілося по-цікавому. А коли вона послала його на ***, захотілося ще більше. Він підсипав їй чарівного порошку і затяг до себе на хату. Там їй подітися вже не було куди. Ну і він відірвався як міг - ***ал її в усі дихальні та пихательні, та причому з вигадкою. Ну а потім у нього знову встав і вирішив остаточно її опустити і змусив її відсмоктати. Загалом, видає він їй на думку і тут... Бам! Вона  відкусила йому ***. Під корінь. На щастя *** знайшли і пришили назад, але після цього він працює зовсім не так. А біда в тому, що подібні історії миттю розносяться. Ну і щоб це припинити, щоразу, коли хтось заговорить про це, він негайно ашит їх кувалдою. Тому його так і звуть.
- Ну, а Джіммі?
— Ну, як не крути з часом подібніісторії виходять з-під контролю. І якось Кувалда спізнився на вечірку. А Джіммі візьми і запитай його: Ти де був? Дрочив, чи що? Ну а далі — раз, і Джіммі зламана рука.

Так, є у мене крила як у прокладки Always!

Померти легко, важко жити.

— Сподіваюся, ви вибачте мені, але я зовсім не розуміюся на футболі. Я подумала, що ви сталевий магнат чи конгресмен.
— Я теж не бачив жодного вашого фільму.
— Що ж, чудово, чи не так? Ми можемо почати з нуля.

— Ти помітила, що в нашому бізнесі приїжджих набагато більше, ніж вас, справжніх москвичок та ленінградок? А чому? А тому що батьки у вас завжди під боком, дах над головою... а ми, які приїхали з Вологди, Новгорода, Череповця, нам розраховувати нема на кого. Крутись, зайчику, як хочеш. Правда, ніхто не запитає тебе: а чи ти жерла? А в тебе завжди був удома шматок булки з олією.

- Я щойно врятував Вам життя, а Ви мало не вбили мене!
- Тоді ми в розрахунку!

- Ти - лінійка, береш фломастер за талію і проводиш лінію в потрібному напрямку...
- А ти не можеш бути лінійкою?
— Я не можу бути лінійкою, бо я степлер.