Коли людина нещаслива, всі щасливі здаються їй аморальними.

— Жаль Більбо не вбив його колись була можливість.
- Шкода? Жалість зупинила руку Більбо. Багато хто з тих, хто живе, гідний смерті, і багато хто з померлих — життя. Ти можеш повертати життя, Фродо? Тоді не поспішай засуджувати на смерть. Навіть наймудрішим не дано пробачити все. (Багато з тих, хто живе, заслуговують на смерть, багато хто з мертвих були гідні жити. Тому не будь швидким у судженнях щодо життя і смерті: навіть наймудріша людина може помилятися.)

- Ти залишаєшся зі мною?
- Залишаюся з тобою? Чому? Ми ж весь час лаємось!
- Ось чому! Ми сваримось! Ти мене називаєш самовдоволеним мерзотником, я тебе - скалкою в дупі. Ну і що? Ти така майже завжди! Я не боюся тебе образити. Ти за дві секунди заспокоїшся і знову почнеш виводити мене з себе!
- Висновок?
— Життя буде не легким, а навпаки, дуже важким. Доведеться боротися з цим кожен день, але я боротимусь, тому що ти мені потрібна! Я хочу, щоб ти була зі мною, кожну мить, завжди! Я тебе прошу, будь ласка...

Не можна зраджувати того, хто нас любить.

Все найкраще дається безкоштовно.

Не ми такі — таке життя...

Вічне кохання – це як приведення на вашій віллі. Всі про нього говорять, але його ніхто не бачив.

Якщо я помру, допомагаючи своєму учневі — це буде найкраща смерть.

Етика – не мій коник.

— Тебе як звати?
- Мерілін.
— А це російською як?
- Даша.