— Не знаю, посміятися чи пристрелити тебе.
- Здивуй мене.

Бійся дурного друга, а не розумного ворога.

Для когось ми ангели, для когось – демони.

— Коли проб'є мій час, поховайте мене в морі.
- Де?! Де?
— У морі, заразом і розважитеся.
— Що означає — розважимося?
— Виїдете на природу, візьмете напрокат човен, бутерброди.
— І викинемо твоє тіло за борт, чудову розвагу.
— Усі довкола думають, що добре мене знають. Вони думають хтось, а Джек Геллер нас не здивує, а тут скажуть, поховав себе в морі, це він зовсім.
- Боюся, так і скажуть.
— Аби говорили.

Генрі хоче, щоб ми закінчили цю пляшку, потім ще три. Говорить, скоріше поллє шампанським свій сад, ніж дозволить німцям його пити.

Заради Бога, вибачте. Розумієте, мені потрібний інший бланк. Бо я не тим ім'ям підписалася.

Хто брата чіпатиме — завалю!

- Гей, Дін, ти вже вибач за все, що я наговорив про маму та тата.
- Давай тільки без телячих ніжностей.
— Гаразд... придурок.

— Ви, найдовший шлях — це перший крок.
- Хто сказав?
— Печінка з прогнозами.

Ми прийшли не за вашими грошима, а за грошима банку.