Паш, обіцяли скоро. Але ж це«швидка», тож як приїдуть.

Найчастіше, тільки відчуваючи наближення кінця, ми можемо щось змінити.

Дружба – важлива річ, навіть якщо один із привітом.

— А куди ми вирушаємо?
— Не знаю, але якщо ми заблукаємо, то причалимо десь і спитаємо дорогу!

Повії теж люди — вони теж платять податки. (Повії - теж люди, і у них високий постійний дохід.)

Я тебе люблю. Ти бісить мене більше, ніж це взагалі можливо в принципі, але я хочу прожити з тобою кожну цю дратівливу хвилину.

За всі найнепереборніші бажання зрештою нам доводиться платити...

Ми сміємося не з вас, ми сміємося поруч із вами.

Якщо дві людини залишаються в одній кімнаті, вони рано чи пізно починають трахатись.

Ще нічого немає, а вже муки. Що далі буде?