Сутінки. Сага. Молодий місяць. Едвард Каллен
Заради тебе однієї я живу, якщо це можна назвати життям.
Заради тебе однієї я живу, якщо це можна назвати життям.
Немає кращої школи, ніж стара школа! А я в ній директор.
— Я ніколи не помиляюсь у таких речах!
- Та ні, того тижня ти думала, що Рос збирається тебе вбити.
— Вибач, але ж неможливо було повірити, що він розповідає таку нудну історію, просто щоб розповісти.
— Ти мені завжди подобався, Дон.
- І мені теж, Ті Джей. Я завжди подобався собі!
- Шефе, а як правильно називається шеф-кухар жінка? Шефіня?
— Помилка природи...
— А... ну тоді в нас у залі сидить помилка природи із сусіднього ресторану...
Ось що встиг усвідомити Том:«Не можна приписувати грандіозне космічне значення дрібним подіям земним. Збіг - нічого більшого. Лише простий збіг». Том нарешті зрозумів, що чудес не буває. Жодної долі немає, ніщо не вирішено наперед. Він це знав. Тепер він знав це точно!
Люди щодня роблять те, що може їх вбити. Не означає, що вони шукають смерті.
Совість? Це ти про ту штуку, яка дається взнаки, коли немає логічних причин поводитися так, як від тебе вимагають?