- Секунду! А котра година?
- Пів на одинадцяту.
- Пів на одинадцяту? Пів на одинадцяту?! Я ніколи не вставав о пів на одинадцяту! Що відбувається?!

Іноді ми неспроможні запобігти несправедливості, але нехай не буде такого моменту, коли ми не зможемо висловити протест.

Бог надмірний у буянні своєї злості і ні з чим не порівняти у своїй іронії.

Ось де я хочу жити до кінця свого життя. Тепле місце без спогадів.

Я падатиму, падатиму, і падатиму... Але коли я встану — упадуть усі.

Якщо відчуваєш, що це твоє, то не слухай того, хто відмовляє.

- Ліз, я не можу втягувати вас у це лайно.
- Ти про свою роботу?
— Я про своє життя.

Там зовні простягається нещадний бездушний світ, і в цьому бездушному світі кожному хочеться виростити собі процвітаюче потомство, кожен хоче, щоб його дитина була генієм! Але у кожної дитини свої здібності, свої бажання, свої мрії!

— Він хоче одружитися з тобою.
— Але ж я його в житті не бачила!
- Яка різниця?
- Ти готовий продати мене незнайомцю?
- "Продати"? Хто сказав продати? Я сам йому заплачу!

Страх штовхає на жахливі вчинки.