— Сьогодні я грав у верхньому регістрі і маю друге побачення. Не хочу, щоб ти мені побачення побачив. - Гаразд, Скотт. Але за це я висунув ультиматум. — Один із твоїх знаменитих ультиматумів? Але це тяжко, мене ламає. — Цей ще не такий відомий. Ти маєш розлучитися з Найвсом, цим бідним янголятком, сьогодні. Якщо не порвеш, я розповім про цього Рамона. - Що? Ти... Привіт і доброго ранку Джиммі. - Подвійні стандарти! Ти чудовисько. — Книгу правил для геїв не я вигадував. Якщо в тебе з цим якісь проблеми … Досить.... то вирішуй їх із примарою Лібераче. [відомий американський піаніст-гей]. Віддай шинку і вперед у окопи.
Не важливо, скільки нам років, нам завжди потрібне місце, яке можна назвати будинком, тому що без людей, яких ти любиш найбільше, ти все одно почуватимешся самотнім. (Скільки б нам не було років, нам потрібне місце, яке називається« дім», тому що без тих, кого ви любите, ви почуватиметеся самотньо в цьому світі.)
— Ось цікаво, чи є визначення для першого побачення з людиною, з якою вже зустрічався? — Хм, це цікаве питання. Може бути« незручність»? - Даа, схоже на те.
А як щодо нас? У нас немає датчиків і проводів, і білих точок на моніторі, щоб показати, що ми живі, то звідки ми взагалі про це знаємо? Доводиться вірити одне одному на слово.
— Христина хоче поставити всі свої заощадження на улюблену збірну Ліхтенштейну. — Ви все програєте. — А ми віримо в успіх. — Мені сьогодні наснилося. - Чого? - Це до грошей.